|
Новий сценарій заходу присвячений святу день вчителя, вірші, поздоровлення, сценки, гумор, жарти, проведення свята в школі, провідні в образах Вікторії Прутковської і Олександра Цікало
Театралізований концерт присвячений Дню Вчителя
Сценарій проведення свята День вчителя в школі
Відкривається завіса звучить ритмічна святкова музика. П'ять учнів читають урочисту Оду Вчителю
Викладачі, ви –
Любов і Відданість,
Віра і Терпіння,
Радість і Сорадость,
Страждання і Співчуття,
Істина і Серце,
Совість і Шляхетність,
Шукають і Дарують,
Вбогі й Багаті,
Ви – Прокладають Шлях,
І художники життя,
Ви – Притулок Дитинства,
І колиска людства,
Ви – Посмішка майбутнього,
І Факел цього,
Ви – Музика Душі,
І Творці Прекрасного!
(Звучать фанфари, учні розходяться, а на сцену виходять з різних лаштунків провідні в образах Вікторії Прутковської і Олександра Цікало)
Віка: Дорогі пані та панове!
Саша: Леді і джентельмени!
Віка: Дорогі тещі і свекри, женихи і наречені...Ой, шо-то не то...Саша, шо за сценарій, я не зрозуміла?
Саша: Віка, імпровізуємо, імпровізуємо! (пошепки) Ти що, забула, що у нас один сценарій на всі свята, змінюються тільки винуватці торжества.
Віка: І шо, для кого ми сьогодні працюємо?
Саша: Віка, ну як для кого!? Ну звичайно ж, для улюблених вчителів! В прекрасну пору року приходить до нас це свято.
Віка (перебиває): Саша, шо-то я не зрозумію, ти звідки зараз цей текст читав?
Саша: Віка, я ці слова знаю ще з першого курсу. А ось ще. У народі кажуть, що письменник живе у віршах, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель – у рядках контрольних робіт...
Віка (перебиває): Саша, я оце стою і думаю, як у такій голові з твоїми мізками вміщається стільки інформації!
(Саша ображено йде, Віка зупиняє його, вибачається)
Віка: Дорогі глядачі, давайте поаплодуємо Саші і винуватцям нашого торжества, улюбленим учителям! А ви, вчителі, дивіться, як вам аплодують – такі оцінки і ставте їм наприкінці чверті (семестру).
Саша: Дорогі вчителі, сьогодні ми постараємося зробити так, щоб гарний настрій...
Віка: І добрий гумор...
Саша: Не покидали Вас у цьому залі...
Віка: І на кожному уроці!
(Номер)
(Виходять ведучі. Віка задумалася)
Саша: Віка, що сталося? Про що ти замислилась?
Віка: Ой, Саша, якби ти знав, наскільки я зайнята людина! Мені сьогодні ще стільки справ належить – манікюр, педикюр, потрібно ще до косметолога встигнути, поїхати в ресторан....
Саша: Віка, Віка, та хіба це важливі справи? Якби ти знала, скільки справ у наших вчителів. Причому кожен день – нові! Ось наприклад, потрібно почергувати в школі, провести класну годину, підготуватися до уроків...
Віка: Виступити на педраді, зустрітися з батьками...
Саша: А у вчителів є і особисте життя.
(Номер)
(Виходять ведучі)
Віка: Саша, знаєш, я от ніяк не можу зрозуміти, звідки люди беруть стільки сил!
Саша: Віка, ти про кого?
Віка: Саша, ну що значить «Про ком»? Про наших вчителів! Адже вони такі гарні, мобільні і неповторні! Кожному учневі встигають допомогти. Ось я і дивуюся, звідки у них беруться сили.
Саша: А сили у вчителів з'являються в результаті любові до них учнів. Ми їм – як другі діти, а вони нам – як другі батьки!
(Номер)
(Сашко виходить сам і по сцені шукає Віку)
Саша: А де ж це Віка? (звертається до глядачів) Ви Віку не бачили? Віка, ти де?
(Віка виходить спиною до Саші і теж його шукає, вони зіштовхуються спинами)
Віка: Саша, Саша, ти де?
Саша: Що сталося, де ти була?
Віка: Саша, я так заслухалась піснею, що навіть згадала, як ми з тобою познайомилися. Все було так романтично! А ти пам'ятаєш?
Саша: Звичайно...хіба таке забудеш?
Віка: А розкажи, як все було!
Саша: Навіщо? Ти ж сама все знаєш!
Віка: Ну, розкажи, розкажи!
Саша: Ну, що там розказувати!
Віка (Разгневано): Саша, ти що забув? А?
Саша: Ну, гаразд-гаразд, розповім. Від причепилася! Одного разу, коли ми вчилися у другому класі, я списав у тебе директорський диктант, і після цього між нами почалася дружба.
Віка: Ой, як романтично! Ти задоволений?
Саша: Ех, краще б я тоді двійку з диктанту отримав! (йде)
Віка: Що! Саша, що ти сказав? Ти куди! Стій, стій я тобі кажу! (Тікає за ним)
(Номер)
Віка: Дорогі вчителі! Ми сьогодні хочемо висловити вам велику вдячність за все, що ви для нас робили, робите, і будете робити!
Саша: І хочемо вручити вам невеликий символ взаємної любові...
Віка: Саша, шо всім? Це ж скільки подарунків треба! Мама дорога...
Саша Віка не переживай, у нас тільки один подарунок. І його на всіх вистачить!
(Етюд «Серце»)
Віка: Тобі не здається, що на нашому святі чогось не вистачає?
Сашко: Та ніби все було! Пісні були? - Були. Танці були? -Були...
Віка: Ех, ти... А ще Цікало називаєшся. На нашому святі не вистачає привітань директора школи!
Саша: Ну звичайно ж! Хіба можна уявити свято в нашому ліцеї без привітань нашого директора.
Вам слово!
(Ведучі залишаються на сцені. Слово директора)
Віка: І дозвольте подарувати танець.
Саша: І присвятити його всім вчителям!
(Танець)
Саша: Дорогі вчителі! Мені здається, що людям вашої професії любові дістається найбільше!
Віка: Та любові! Любові від нас, учнів! Ми вас всіх любимо!
Саша: Ми пишаємося вами!
Віка: І де б ми не були ...
Саша І як би не склалася наша доля...
Віка: Завжди з теплом у серці будемо згадувати вас...
Саша: Веселих!
Віка: Чарівних!
Саша: Добрих!
Віка: Ніжних!
Саша: Розумних!
Віка: Красивих!
Саша: Ми низько вклоняємося вам!
Віка: З святом вас, дорогі Вчителі!
(Фінальна пісня)
Поставте подання за цим сценарієм на день вчителя, успіху вам
|
